Предложения в которых упоминается "би"
После получаса блуждания по пустым коридорам, где мне встретилась лишь пара «ползучих» зом би — судя по всему, ноги им оторвало взрывами, одного из них я придавил тяжеленным стальным сундуком, второго спеленал искрящими верёвками, что свисали из дыры в потолке, там я и оставил его болтаться, — прохода к своей цели я так и не обнаружил.
Биологические жидкости участвуют в транспорте пи — тательных веществ (жиров, аминокислот, кислорода), лекарственных препаратов к органам и тканям, а также в выведении из организма метаболитов (мочевины, би — лирубина, углекислого газа и т.
Пре?жде Стра?шнаго Суда? осла?би ми пока?ятися от грехо?в мои?х, от се?ти ловя?щих изба?ви ду?шу мою? и приведи? ю к сотво?ршему ю Бо?гу, седя?щему на Херуви?мех, и моли?ся о ней приле?жно, да твои?м хода?тайством по?слет ю в ме?сто поко?йное.
Не пре?зри мене?, гре?шнаго, моля?щагося тебе? о по?мощи и заступле?нии твое?м, в ве?це сём и в бу?дущем, но сподо?би мя та?мо ку?пно с тобо?ю сла?вити Отца? и Сы?на и Свята?го Ду?ха во ве?ки веко?в.
Но из-за ветра вместо слов «любимый», «любимая», «люби», «буду любить» до ушей несчастных долетало лишь «би...», «би...».
Та він би й не попустив, бо там же й його праця.
Того і в голову собі не кладе, що коли б нас не було, то як би й вони прожили?
Що ж би вони робили без нас?
Думали не про те, щоб бути хазяїнами, а як би, щоб не бути простими.
Чому ж би не було там про те, як завести ліпший лад на селі?
А якби чоловік собі крила приробив, то літав би?
Тепер він знає, чого люди не можуть літати: бо якби могли, то й кожен грішний чоловік замісто пекла залітав би в рай та й надокучав би богові.
Одначе всё ж згодився вчити Зінька дечого, і справді, за рік навчив його трохи арифметики та підучив дужче розуміти книжки... Та незабаром Зінько побачив, що цей учитель і сам не дуже більше знає... та й до книги мало коли зазира, а всё то в карти гуляє, то в беседі горілочку цмулить, то з собакою качок диких стріляти бігає... А ще більше не сподобався він Зінькові тим, що на кожного селянина, хоч би якого старого й поважного, каже «ти» та величається перед мужиками, що він пан... Покинув Зінько до його ходити.
Се?рдце её би?лось си?льно, и мы?сли не могли? ни на чём останови?ться.
Через час, как мы ни би?лись, — всё проигра?ли.
Потому што этим самым они би перечеркнули сво-аи монархические идеалы, за которые они сра-жались и превратились би в ба-альшевиков.
Но ты хотя би знаешь, ш-што русский поме-шщик был отец земли русской... Аты што делаешь?
Він, здається, так і до смерти не зрозумів, що подарував мені простір, якому позаздрив би не один могутній володар, хоч я, бувши засадничо чесною людиною, кілька разів нагадував, бачачи, як він у розмові, забуваючи, що в нього вже нема колишнього простору, сплескує рудами і тоді хапається за серце.
Просто я відчув, що навколо мене якось не так, хоч я зразу й не зміг би пояснити, чому не так.
Тепер мені, звичайно, ясно, що якби я був спостережливий, я напевно й раніше зауважив би, як не раз в найгустіший дощ у мене в помешканні аж мигтіло від соняшних плям і смуг, і почав би думати, чи не ховаються, бува, за соняшними плямами тигри, які чомусь облюбили моє помешкання, хоч я й не міг уявити, звідкіля вони могли до мене потрапити, якщо вони не мешкали в меблях, чи за карнизом попід стінами.
Бат ви хэв мит, энд ви кэн ит, энд лет зе лорд кэн би сэнкит!
Запрети? ду?ху не?мощи, оста?ви от него? вся?ку я?зву, вся?ку боле?знь, вся?ку огне?вицу и тряса?вицу, и е?же есть в нём согреше?ние или беззако?ние, осла?би, оста?ви, прости? Твоего? ра?ди человеколю?бия.
Любо?вию твое?ю озари? нас, гре?шных и немощны?х, сподо?би нас принести? досто?йные плоды? покая?ния и неосужде?нно причаща?тися Святы?х Христо?вых Та?ин; cи?лою твое?ю ве?ру в нас укрепи?, в моли?тве поддержи?, неду?ги и боле?зни исцели?, от напа?стей, враго?в ви?димых и неви?димых изба?ви; све?том ли?ка твоего? служи?телей и предстоя?телей Алтаря? Христо?ва на святы?е по?двиги па?стырскаго де?лания подви?гни, младе?нцам воспита?ние да?руй, ю?ность наста?ви, ста?рость поддержи?, святы?ни хра?мов и святы?е оби?тели озари?; умири?, чудотво?рче и прови?дче преизря?днейший, наро?ды страны? на?шея, благода?тию и да?ром Свята?го Ду?ха изба?ви от междоусо?бныя бра?ни, расточе?нныя собери?, прельще?нныя обрати? и совокупи? Святе?й Собо?рной и Апо?стольской Це?ркви; ми?лостию твое?ю супру?жества в ми?ре и единомы?слии соблюди?, мона?шествующим в дела?х благи?х преуспея?ние и благослове?ние да?руй, малоду?шныя уте?ши, стра?ждущих от духо?в нечи?стых свободи?, в ну?ждах и обстоя?ниях су?щих поми?луй и всех нас на путь спасе?ния наста?ви.
Услы?ши мене? гре?шнаго, моля?щагося тебе?, и сподо?би в зде?шней и бу?дущей жи?зни благодари?ти и сла?вити о?бщаго Созда?теля на?шего в безконе?чныя ве?ки веко?в.
Пре?жде Стра?шного Суда? осла?би ми пока?ятися от грехо?в мои?х, от се?ти ловя?щих изба?ви ду?шу мою? и приведи? ю к сотво?ршему ю Бо?гу, седя?щему на Херуви?мех, и моли?ся о ней приле?жно, да твои?м хода?тайством поведе?т ю в ме?сто поко?йное.
Поми?луй мя гре?шнаго, тре?бующаго твоего? заступле?ния, сохрани? мя от всех ви?димых и неви?димых враг, па?че же подкрепи? от у?жаса сме?ртнаго и от смуще?ния диа?вольского, и сподо?би мя непосты?дно предста?ти Созда?телю на?шему в час стра?шного и пра?ведного суда? Его?.
Не пре?зри мене? гре?шнаго, моля?щегося тебе? о по?мощи и заступле?нии твое?м в ве?це сём и в бу?дущем, но сподо?би мя та?мо ку?пно с тобо?ю сла?вити Отца? и Сы?на и Свято?го Ду?ха во ве?ки веко?в.
Клиенты B2B («би ту би») это юридические лица (компании), которые покупают и продают, промежуточным клиентам, например, таким же оптовым компаниям.
Клиенты B2C («би ту си») это компании, которые продают продукт конечному потребителю — физическим или юридическим лицам, которых называют корпоративными клиентами.
Хоч би письменний батько був, а то навіть книжки не міг почитати.
Панна спустила навіть трохи нижче: вона задовольнилась би й просто з офіцера, аби був багатий.
Только в японском искусствоведении существуют специальные формализованные понятия типа ясэта би (бесплотная красота), хиэта би (стылая красота), карэта би (иссохшая красота), служащие для выражения состояния грусти, которому одновременно сопутствуют умиротворённость и надежда.
Так постепенно вырабатывались эстетические понятия: ваби — шероховатость, полная природной энергии; хиэкарэта би — иссушённая красота; хиэясэта би — замороженная исхудавшая красота.
Но зато, когда я держал этот алфавит перед глазами, то я вполне свободно и без усилий произносил: эй, би, си, ди, и, эф, эйч... В латинском алфавите 26 букв, а в английском языке 44 звука.
Но?вое гоне?ние воздви?же беззако?нных челове?к и безбо?жных на Це?рковь Правосла?вную и в да?льнюю тае?жную глубину? угна?ша тя, святи?телю Луко?, и близ сме?рти быв, руко?ю Бо?жиею сохране?н, взыва?л с Па?влом апо?столом: «До ны?нешнего ча?са и а?лчем, и жа?ждем, и наготу?ем, и стра?ждем, и скита?емся... Гони?ми, терпи?м: я?коже отре?би ми?ру бы?хом, всем попра?ние досе?ле».
Я знаю, що він хотів би перейти межі дозволеного, але немає права.
Як би там не було, весь цей день я був налаштований дуже серйозно (втім, я ще не зовсім оговтався від морської хвороби); але до кінця дня погода прояснилася, вітер ущух і настав тихий, чарівний вечір; сонце зайшло без хмар і таке ж ясне встало наступного дня, і гладь морська, за повної чи майже повної відсутності вітру, була залита сяйвом сонця і створювала чудову картину, якої я ніколи ще не бачив.
Але мені знадобилося ще одне випробування: Провидіння, як завжди в таких випадках, хотіло відібрати в мене останні виправдання; справді, якщо цього разу я не зрозумів, що був урятований ним, то наступне випробування було такого роду, що тут вже й останній і пропащий негідник з нашого екіпажу не міг би не визнати як небезпеку, так і чудесного порятунку від неї.
Який би я був щасливий!
Відтоді я ні про що не думав, крім утечі, вигадуючи способи здійснити свою мрію, але не знаходив жодного, який давав би хоч найменшу надію на успіх.
Він так швидко плив, що наздогнав би мене дуже швидко, оскільки вітру майже не було.
Звичайно, я міг би кинути в море хлопчика і взяти з собою цього мавра, але на останнього не можна було покластися.
Скільки я собі згодом не дорікав, що якби я не слабував на звичку тримати вранці перед офіційним відкриттям антикваріату відчинені двері, не покладаючися на ранню пору й людську лінь, мовляв, покупці вдосвіта не приходили, хібащо якийсь бездомний турист, а це траплялося дуже рідко, то мій відвідувач не зайшов би і нічого не сталося б.
Скільки я собі згодом не дорікав, що якби я не слабував на звичку тримати вранці перед офіційним відкриттям антикваріяту відчинені двері, не покладаючися на ранню пору й людську лінь, мовляв, покупці вдосвіта не приходили, хібащо якийсь бездомний турист, а це траплялося дуже рідко, то мій відвідувач не зайшов би і нічого не сталося б.