Предложения в которых упоминается "належать"
Щоб я, солідна людина, дожився до того, аби не подибав нічого кращого, як писати чиюсь біографію? Ні, це належало просто до нечуваного.
Ці слова належали нібито мені, хоч мене, властиво, ані трохи не хвилювало, чи ставився якийсь злочинець до тварин добре, чи ні.
Доколе належите на человека?
Втім, то була лише бліда тінь тих важких випробувань, через які мені належало пройти, як покаже продовження моєї розповіді.
Ибо чего такого не достаёт в естестве вина, чтоб нужда належала примешением разных сластей смягчать его крепость?
Ввечері, повернувшись стомленим з тривалого пішого переходу під пекучими сонячними променями, він, очевидно, зовсім забув про свою денну знахідку і, злегка повечерявши, став укладатися спати оскільки на завтра належало пройти новий не менш важкий маршрут.
И если иной раз будет належать нужда беседовать с каким-нибудь таким лицом, беседуй недолго, соблюдая не только скромность, но и некую строгость в лице своём, и слова твои пусть будут при всей приветливости больше сдержанны, нежели благосклонны.
К козакам была послана грамота, чтоб они вперёд в такие дела не вступались, потому что такие дела им не належат.
Многий в том належит труд того ради, что никакого нет в ратуше правого усмотрения вин ради таковых: 1) что не точию сначала состояние ратуши, но ещё с 206 года (1698), с которого им то чинить велено, книг московские таможни по сей год в ратушу не взято и бурмистры не считаны и премногая есть доимка, также и питейные прибыли многих же годов бурмистры не считаны, в чём усмотрел я, что их милость бурмистры друг другу тяготы носят.
Стыдно бы обличать такие извороты, но нужда належит.
Я ніколи не страждав на самолюбство чи якісь інші умовності, всю за допомогою яких я бодай з деякою певністю, а не наосліп, заходився б визбирувати матеріяли до біографії мого відвідувача, бо дещо здавалося, попри брак зачіпок, таки очевидним, а саме: обставина, що мій відвідувач жив у місті, тобто що він не належав до випадкових приїжджих, інакше які би він встигав по кілька разів на день відвідувати мою крамницю?
Напевно він стояв серёд гурту так, аби я його не помітив, і не виключене, що саме йому належала ініціятива зауваги, киненої в мій бік, хоч я не доберу, пощо йому забаглося тепер цькувати мене, коли я погодився на розшуки його даних і вважався, так би мовити, його біографом?
Він, здається, живе в цьому будинку (як це жалюгідно виходило — неправдоподібно, непереконливо; тепер, коли я почав говорити, мене осяяла думка, що випадало б зовсім інакше почати, але про це належало б подумати раніше, тепер уже не вистачало часу, тепер я вже мусів договорити до кінця, а тоді хоч світ нехай завалиться, аби тільки швидше скінчити).
Так, з часу, як у мою крамницю зайшов мій відвідувач, я дуже змінився, це щораз було ясніше; хоч усвідомлення цього не належало до приємних, однак — куди поділися деякі мої здібності, наприклад, легко починати розмову на першу-ліпшу тему?
Ймовірно, він належав до досить розвинених і навіть начитаних людей свого часу, бож усвідомлював, що він робить, визнавався більш-менш на усіх тодішніх філософічних системах, — усі ж вічно товклися на агорі й просторікували з ранку до вечора, і особисто знати всіх найславетніших філософів-сучасників не становило великої події.