Вы здесь

Значение слова "належать"

НАЛЕЖА́ТЬ, -жу́, -жи́шь; прич. страд. прош. налёжанный, -жан, -а, -о; сов., перех. (несов. належивать). Разг. От долгого лежания получить (пролежни, красноту и т. п. на какой-л. части тела). Належать пролежни.У кого лицо [со сна] измято и глаза заплыли слезами; тот належал себе красное пятно на щеке. И. Гончаров, Обломов.

Источник (печатная версия): Словарь русского языка: В 4-х т. / РАН, Ин-т лингвистич. исследований; Под ред. А. П. Евгеньевой. — 4-е изд., стер. — М.: Рус. яз.; Полиграфресурсы, 1999;

НАЛЕЖА'ТЬ, жу́, жи́шь, сов., что (разг.). Получить что-н. от долгого лежанья. Больной належал себе пролежни.

Источник: «Толковый словарь русского языка» под редакцией Д. Н. Ушакова (1935-1940);

належать

1. получить что-нибудь от долгого лежанья

Источник: Wiktionary.org

  • Ймовірно, він належав до досить розвинених і навіть начитаних людей свого часу, бож усвідомлював, що він робить, визнавався більш-менш на усіх тодішніх філософічних системах, — усі ж вічно товклися на агорі й просторікували з ранку до вечора, і особисто знати всіх найславетніших філософів-сучасників не становило великої події.
  • Так, з часу, як у мою крамницю зайшов мій відвідувач, я дуже змінився, це щораз було ясніше; хоч усвідомлення цього не належало до приємних, однак — куди поділися деякі мої здібності, наприклад, легко починати розмову на першу-ліпшу тему?
  • Він, здається, живе в цьому будинку (як це жалюгідно виходило — неправдоподібно, непереконливо; тепер, коли я почав говорити, мене осяяла думка, що випадало б зовсім інакше почати, але про це належало б подумати раніше, тепер уже не вистачало часу, тепер я вже мусів договорити до кінця, а тоді хоч світ нехай завалиться, аби тільки швидше скінчити).
  • Напевно він стояв серёд гурту так, аби я його не помітив, і не виключене, що саме йому належала ініціятива зауваги, киненої в мій бік, хоч я не доберу, пощо йому забаглося тепер цькувати мене, коли я погодився на розшуки його даних і вважався, так би мовити, його біографом?
  • Я ніколи не страждав на самолюбство чи якісь інші умовності, всю за допомогою яких я бодай з деякою певністю, а не наосліп, заходився б визбирувати матеріяли до біографії мого відвідувача, бо дещо здавалося, попри брак зачіпок, таки очевидним, а саме: обставина, що мій відвідувач жив у місті, тобто що він не належав до випадкових приїжджих, інакше які би він встигав по кілька разів на день відвідувати мою крамницю?