Вы здесь

Значение слова "невеличка"

НЕВЕЛИ́ЧКА, -и, род. мн. -чек, дат. -чкам, м. и ж. Народно-поэт. и разг. О ком-, чем-л. небольшого роста, размера. Птичка — невеличка, да коготок остер. Поговорка. Да вы уж родом так: собою невелики, А песни, что твой соловей! И. Крылов, Кукушка и Петух. Ростом невеличка, она не взяла и лицом. Нагибин, Молодожен.

Источник (печатная версия): Словарь русского языка: В 4-х т. / РАН, Ин-т лингвистич. исследований; Под ред. А. П. Евгеньевой. — 4-е изд., стер. — М.: Рус. яз.; Полиграфресурсы, 1999;

НЕВЕЛИ'ЧКА, и, м. и ж. (обл.). Небольшого роста [употр. в знач. сказуемого в выражении ростом невеличка и в качестве приложения]. Она ростом невеличка, лицом круглоличка. Песня. Птичка-н.

Источник: «Толковый словарь русского языка» под редакцией Д. Н. Ушакова (1935-1940);

невеличка

1. нар.-поэт. разг. о человеке или животном маленького роста; о ребёнке

Источник: Wiktionary.org

  • Моя невеличка крамниця, в якій найчастіше туристи купують кольорові гравюри різних міст, старі географічні мапи, книги і поштові марки (поштові марки мають успіх також серёд школярів), міститься на розі двох вулиць, дослівно крок від центру.
  • Читання було безладне, але всё ж дещо давало хлопцеві, давало хоч невеличку загальну освіту, розвиток, якого не мали його товариші-гімназисти.
  • А что поиграла она маленько с ребятками, так это не беда, ведь невеличка она ещё!
  • Ліворуч стояла невеличка катрага, а перед нею, трохи ближче до Зінька, в холодку під великою гіллястою грушею, сиділо двоє.
  • Зоставалася невеличка купка самостійніших людей; але одні з їх не знали, як обстати за своє право, а другі були вже занадто малосилі, щоб могли гору брати.