Чи ви не знаєте, бува, мого відвідувача?

Всі теорії зводилися до одного: єдиний спосіб виявити якісь дані до біографії мого відвідувача — це заходити в кожний будинок, у кожне помешкання й розпитувати про нього.

И продолжалось всё именно так практически до с?мого звонка.

Не виключене, що це упередження виглядало смішним дивацтвом з мого боку.

Ці всі думки приходять мені в голову зранку, в день мого народження.

Та безглузді вимоги мого відвідувача саме своєю цілковитою безглуздістю виводили мене з рівноваги, і я весь аж шарпався, угледівши його, наче мені кожного разу виливали в обличчя сірчаний квас.

Тот, кого? убива?ют разбо?йники, но?чью, в лесу?, обяза?тельно ещё наде?ется, что спасётся, до са?мого после?днего мгнове?ния.

Адже це видно було і з того, як він проходив повз предмети, і як він звертався до тварин, і якби йому розповісти правду про мого відвідувача, він напевно зрозумів би це так, як мені того хотілося, і негайно допоміг би, і то настільки радикально, — це я просто шкірою відчував, — аж сам факт, що будь-коли існував мій відвідувач, дощенту випарувався 5 з мого життя, ставши відрізаним шматком минулого, яке вже не живилося б моїм кровообігом і яке дозволяло б себе, ЯК перську мініятюру, назавжди перегорнути набік і забути.