- 
вабивший
1. прич. прош. вр. от вабить Источник: Wiktionary.org 
Вы здесь
- Протягом усього цього часу я наполегливо залишався глухим до всіх пропозицій долучитися до якоїсь справи і часто нарікав на батька й матір за їх рішуче упередження проти того життя, до якого мене вабили мої природні нахили.
 
- Однако способность замаскироваться или умение выследить зверя по малозаметным следам и подойти к нему так, чтобы он и не подозревал об этом, мастерство вабить, вызывая своим голосом ответный вой матёрой волчицы — самые ценные, я считаю, качества охотника.
 
